Матеріали прийняті к публікації до збірника наукових праць конференції: «Інноваційні технології підготовки кадрів для промисловості та транспорту 2026»

З урахуванням сучасних вимог до інтегрованого зеленого ланцюга постачань, зменшення шкідливого впливу виробничої та логістичної діяльності на навколишнє середовище слід враховувати на всіх етапах технологічного циклу розробки продукту та його просування через ланцюг поставок.

У статті здійснено узагальнений огляд концепції програмно визначених транспортних засобів (Software Defined Vehicles, SDV), що формується як ключовий напрям розвитку сучасної автомобільної промисловості. Розглянуто трансформацію традиційної електронної архітектури автомобіля, особливості централізованих обчислювальних платформ, інфраструктуру зв’язку та програмного забезпечення, а також роль програмних оновлень і хмарних сервісів у забезпеченні функціональності транспортних засобів. Проаналізовано рівні розвитку SDV, їх переваги та проблемні аспекти, пов’язані з кібербезпекою, стандартизацією та інженерною складністю. Визначено перспективи поширення SDV у контексті автономного водіння, мережевої взаємодії та цифрової мобільності.

Оглядова стаття присвячена інтеграції теплових процесів, гібридних силових установок і експлуатаційних розрахунків автомобіля як взаємопов’язаних елементів інженерної оцінки ефективності, надійності та вартості життєвого циклу. Показано, що гібридизація змінює баланс теплогенерації між ДВЗ, електричним приводом та тяговою батареєю і вимагає багатоконтурного теплового менеджменту з урахуванням ризику теплового розгону та деградації елементів під впливом температурних полів. Узагальнено сучасні архітектури HEV — серійну, паралельну, Power Split — і стратегії керування енергообміном, що мінімізують витрати палива та електроенергії за умов змішаних режимів руху. Окрему увагу приділено системам терморегулювання батареї: повітряним, рідинним, PCM, гібридним, а також застосуванню теплових насосів та інтегрованому використанню відпрацьованого тепла, що підвищує енергоефективність у холодному кліматі. Показано роль матеріалів і теплопровідних інтерфейсів у забезпеченні температурної однорідності модулів та безпеки. Виконано інженерну інтерпретацію експлуатаційних розрахунків: динаміки розгону, змішаного та рекуперативно-фрикційного гальмування, керованості та плавності руху з урахуванням масо-габаритного впливу батареї й розподілу крутних моментів. Техніко-економічний аналіз окреслює відмінності між типово декларованою та реальною паливною економічністю для PHEV і підкреслює важливість стандартів випробувань акумуляторних систем. Запропоновано узгоджену структуру інженерних розрахунків, яка поєднує теплотехніку, архітектуру силової установки та експлуатаційні показники як основу для подальших досліджень і практичного проєктування.

Наведено результати геомеханічної інтерпретації задачі управління запасами про економічний розмір замовлення MOQ (Minimum Order Quantity) для організації циклу з доставки кріпильних матеріалів. Розроблено програмне забезпечення та проведено верифікацію підходу на основі моделювання впливу геомеханічних ризиків та вартості виконання замовлення на розмір партії доставки кріпильних матеріалів.

У роботі досліджено можливості використання середовища NotebookLM як інструменту інтелектуальної підтримки освітнього процесу. Проаналізовано функціональні можливості платформи, особливості роботи з джерелами даних, механізми автоматизованого узагальнення інформації та генерації відповідей. Визначено переваги та обмеження використання NotebookLM у дистанційному навчанні. Обґрунтовано доцільність застосування даного середовища як допоміжного інструменту для підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

У статті висвітлено роль цифрових інструментів нового покоління (цифрових двійників та цифрових тіней) у трансформації підготовки сучасних інженерів згідно з вимогами Індустрії 5.0 та звіту Всесвітнього економічного форуму. Авторами розкрито практичні аспекти впровадження дуальної освіти в Криворізькому національному університеті. Через порівняльний аналіз успішності здобувачів ОПП «Збагачення корисних копалин» доведено, що поєднання академічної теорії з виробничою практикою на гірничо-збагачувальних комбінатах є ключовим фактором підвищення кваліфікації кадрів та їхнього втримання в трудовому секторі України під час війни.

У статті розглянуто психолого педагогічні особливості впливу 3D моделювання на розвиток креативності студентів технічних спеціальностей. Показано, що використання програм 3Ds Max, Blender і Photoshop у навчанні сприяє формуванню просторового мислення, дивергентних здібностей, творчої мотивації та практичних навичок візуалізації. Узагальнено двадцятирічний досвід кафедри конструювання, технічної естетики і дизайну, де дисципліни з цифрового моделювання успішно інтегровані в освітній процес і отримали позитивні відгуки студентів. Наголошено на актуальності впровадження штучного інтелекту як допоміжного інструмента в 3D моделюванні, проте підкреслено ризик зниження власної творчої активності студентів у разі надмірної залежності від алгоритмів.

У дослідженні розглядається впровадження моделі інвертованого класу в рамках змішаного навчання для технічних дисциплін у вищій освіті, з особливим акцентом на теоретичній механіці, опорі матеріалів, будівельній механіці та аналізі конструкцій. У дослідженні визначено специфічні для цих дисциплін особливості, зокрема теоретичну підготовку до занять, активне вирішення задач під час занять та використання цифрових інструментів для покращення розуміння матеріалу та залучення студентів. Особлива увага приділяється оптимізації навчальних ресурсів та організації навчального процесу з урахуванням сучасних технологій і платформ. Результати показують, що модель інвертованого класу може покращити результати навчання студентів, розвиває аналітичні навички та сприяє самостійному і колективному навчанню в інженерній освіті, а також підвищує мотивацію та активність студентів під час опанування складних технічних тем.