01.07.2014

Новий закон про вищу освіту.

Верховна Рада прийняла довгоочікуваний закон "Про вищу освіту". "За" проголосувало 276 народних депутатів.

Як зазначила в ході обговорення документа голова комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, при підготовці до другого читання в документ було внесено 959 поправок. Закон був прийнятий у першому читанні 7 квітня поточного року.

За словами Гриневич, прийнятий закон є системним і підготовленим в результаті прозорого демократичного діалогу всіх зацікавлених соціальних груп. Нагадаємо, базовий текст законопроекту "Про вищу освіту" був розроблений ще в 2012 році робочою групою, яку очолював ректор НТУУ "КПІ" Михайло Згуровський. Робота над законопроектом здійснювалася на основі широкого обговорення представниками громадськості, студентства та організацій.

"В основі проекту закону" Про вищу освіту "- ідея університетської автономії, насамперед у академічної, організаційної та фінансової сферах. Планується розширення повноважень вчених рад та колективів університету, зокрема право самостійно вибирати ректора, тоді як міністерство буде тільки фіксувати факт вибору" , - коментує ухвалення закону міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Які інновації несе законопроект "Про вищу освіту"?

Вчені ступені

Встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії і доктор наук. Ступені "спеціаліст" більше не буде, як і кандидата наук (ст. 5). У законі пояснюється, що молодший бакалавр - це ступінь, яку отримує студент по завершенню "короткого циклу" вищої освіти (було прослухано предметів на 90-120 кредитів). Диплом молодшого бакалавра отримуватимуть випускники техніків і коледжів. Для порівняння, для отримання диплома бакалавра студенту необхідно прослухати дисциплін на 180-240 кредитів.

У тексті законопроекту, підготовленого до першого читання, молодшого бакалавра не було.Були кваліфікований працівник і молодший спеціаліст.

Дипломи

Вузи мають право видавати дипломи як державного зразка, так і "власні документи про вищу освіту" (якщо програма вузу була неакредитованих) (ст. 7).

Обов'язковою частина диплома бакалавра, магістра, доктора філософії є ​​додаток до диплома європейського зразка.

Якщо студент навчається за рахунок держбюджету, він отримує диплом безкоштовно. Якщо на контракті - вартість виготовлення диплома включається у вартість навчання. Граничний розмір вартості виготовлення диплома визначає Кабмін.

Вузи також мають право видавати спільні дипломи, в тому числі з іноземними вузами (для цього має бути прийняте рішення педагогічних рад вузів). Якщо студент одночасно отримує дві спеціальності, він отримує подвійний диплом.

База даних

Вся інформація про видані дипломах вноситься вузами в Єдину державну електронну базу з питань освіти (ст. 8). Доступ до цієї бази повинен здійснюватися через офіційний сайт Міносвіти.

Нацагентство

Створюється Національне агентство з якості вищої освіти (ст. 17-22). Нацагентство є постійно діючим колегіальним органом, який реалізує державну політику у сфері вищої освіти. Агентство буде наділено такими повноваженнями: аналіз якості освітньої діяльності ВНЗ, ліцензійна експертиза, формування єдиної бази спеціальностей, затвердження стандартів вищої освіти, акредитація спеціальностей.

До складу агентства повинні увійти всі вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Агентство буде складатися з 25 членів. Глава і заступники нацагентства обираються на три роки і призначаються Кабміном. При нацагентсве будуть створені комітети, в тому числі комітет з питань етики та апеляційний комітет.

Рішення з акредитації освітньої програми повинні прийматися на основі експертного висновку галузевого експертної ради. Галузеві експертні ради будуть складатися з 9-15 членів.До складу таких рад можуть входити: представники держави, роботодавці, професійні об'єднання, представники вузів, наукових установ і т.д.

Скасування акредитації вузів

Формулювання "навчальні заклади III-IV рівня акредитації" йде в буття. Вищі навчальні заклади будуть ділитися на три типи (ст. 28):

• Університет
• Академія, інститут
• Коледж

Університет може бути багатогалузевим (класичний, технічний) або галузевою (технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський / теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, художній, культурологічний і т.д.)

На відміну від університету, інститути та академії можуть бути лише галузевими навчальними закладами. Коледжі здійснюють підготовку на рівні молодшого бакалавра / бакалавра.

Статус

Встановлюється новий порядок отримання статусу "національний" та "дослідницький" вуз (ст. 29-30). Статус національного вузу може бути присвоєний за пропозицією Національного агентства з якості вищої освіти відповідно до процедури, затвердженої Кабміном.

Національний виш отримує на пріоритетних засадах фінансування на здійснення наукової і науково-технічної діяльності, на покупку наукового та навчального обладнання, комп'ютерних програм за рахунок держбюджету в обсязі не менше 10% від суми, яка виділяється на утримання вузу.

Національний виш, який забезпечує "проривна розвиток держави в окремих галузях науки", отримує статус "дослідницького". Присвоює такий статус Кабмін на конкурсних умовах строком на сім років. Такий вуз має право отримувати базове фінансування за окремою бюджетною програмою Держбюджету України на здійснення наукової діяльності в обсязі не менше 25% коштів, передбачених на його утримання, для проведення наукових досліджень, підтримки та розвитку їх матеріально-технічної бази.

Розширення автономії вузів (ст. 32)

Діяльність ВНЗ в Україні базується на принципах автономії та самоврядування, в тому числі й у фінансовій сфері. Навчальні заклади мають право:

• Самостійно визначати організацію навчального процесу
• Вибирати типи програм підготовки бакалаврів і магістрів
• Визнавати навчальні ступеня, отримані в іноземних вузах
• Надавати додаткові навчальні послуги
• Створювати та реорганізувати свої структурні підрозділи
• Здійснювати спільну діяльність з іншими вузами
• Присуджувати навчальні ступеня
• Користуватися власними земельними ділянками
• Проводити фінансово-господарську діяльність
• Розпоряджатися власними фінансовими надходженнями, в тому числі отриманими від надання додаткових платних послуг
• Відкривати поточні та депозитні рахунки в банках

У свою чергу вузи зобов'язані:

• Мати внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти
• Створювати необхідні умови для отримання вищої освіти особами з особливими освітніми потребами
• Оприлюднити на офіційному сайті, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав та виконанні зобов'язань

Процедура вступу до вузу (ст. 44-46)

Прийом абітурієнта для отримання ступеня молодшого спеціаліста або бакалавра здійснюється за результатами незалежного зовнішнього тестування та конкурсу їх творчих / фізичних здібностей, а також враховує середній бал атестата. Правила прийому визначає вуз, однак частка сертифіката зовнішнього оцінювання в конкурсному балі повинна бути не менше 20%, середній бал атестата повинен займати не більше 10%, а частка конкурсу творчих / фізичних здібностей абітурієнта не повинна перевищувати 50% загального балу. "Особливі успіхи" абітурієнта (призери IV етапу Всеукраїнських олімпіад або III етапу МАУП) або успішне завершення підготовчих курсів може займати не більше 5% у підсумковому балі абітурієнта.

Законопроект також прописує принципи проведення незалежного зовнішнього тестування.

Стипендії (ст. 62)

Студенти можуть отримувати "соціальні" або "академічні" стипендії. Розмір цих стипендій визначає Кабмін. Різниця між соціальними та академічними стипендіями у законопроекті не розписана.

Розмір мінімальної стипендії для молодшого бакалавра не може бути менше, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму, для бакалавра та магістра - не нижче розміру прожиткового мінімуму. На даний момент розмір прожиткового мінімуму становить 1176 грн. Люди, які досягли значних успіхів у навчанні / наукової діяльності, можуть претендувати на персональні стипендії.

Відпрацювання

У законопроекті відсутня норма про обов'язкове відпрацювання трьох років для студентів вузів, що навчалися за рахунок державного або місцевого бюджетів. Раніше діяла норма обов'язкового відпрацювання випускниками медичних, педагогічних і правоохоронних вузів за держзамовленням трирічного стажу в бюджетних організаціях.